4 опр (ОАТП) Виведення даних

Виведення даних

Для виведення результатів роботи та іншої інформації в мові Pascal використовують оператор write (писати), що має вигляд:

write(список елементів виводу);

Елементами виводу можуть бути вирази, змінні, константи та рядки символів. При виведенні інформації дозволяється використовувати всі чотири стандартних типи даних. Значення арифметичних виразів виводяться в десятковій системі числення, при цьому значення дійсних чисел подається у формі з плаваючою комою. Для булевих виразів виводиться слово False або True. Значення будь-яких виразів обчислюється перед виведенням. Наприклад:

Write(a,b,c);
Write((a+5)/sqrt(b-7));

Крім того оператор write дозволяє виводити рядки довільних символів, які знаходяться між знаками “’” (апостроф). Наприклад:

Write(‘Приклад виведення рядка’);
Write(‘Результат: ’,S);

Виконання нового оператору write автоматично не призводить до друку в новому рядку. Щоб здійснити такий перехід використовують оператор writeln. Правила для нього такі ж, як і для оператора write, за винятком того, що після виведення всіх елементів списку автоматично відбувається перехід до наступного рядка:

Writeln(список елементів виводу);

Оператор writeln який не містить списку елементів виведення лише забезпечує перехід до нового рядка. Відмітимо, що оператори

Write(a);
Writeln;

рівносильні оператору

Writeln(a);

У мові Pascal є і інші варіанти керування виведенням інформації. Можна вказувати, наприклад, ширину поля, яка відводиться для кожного елемента виведення, форму подання числових значень та ін. Здійснюється це за допомогою однієї або двох цілих додатних констант чи цілих виразів, які розміщуються в списку оператора write (чи writeln) після відповідного елементу виведення. Ці управляючі величини відокремлюються один від одного і від елемента виведення двокрапкою (:). Наприклад,

Writeln( a:n:m);

Перша величина після двокрапки – число n (одиниця довжини) вказує мінімальну ширину поля (кількість пози¬цій), які будуть відведені для даного елемента виведення. Якщо для елемента виведення треба меншу кількість позицій, то перші зліва незайняті позиції доповнюються пропусками. Якщо ж елемент виведення не вміщується у відведене поле, то буде відведено стільки позицій, скільки треба. Дійсним даним, крім того, завжди передує принаймі один пропуск. Друга величина, наступна за одиницею довжини – число m використовується лише для виведення дійсних чисел. Вона вказує на кількість десяткових розрядів, які будуть виведені після десяткової крапки в дійсному числі. При цьому число виводиться у вигляді з фіксованою крапкою. Якщо ж кількість цифр дробової частини числа не вказано, то число виводиться у формі з плаваючою крапкою.
Наприклад,

A:=45;
B:=3.4e-3;
Writeln(‘a=’, A:5,‘b=’:4,B:7:3);

Тут і нижче символом ‘~’ позначено пропуск. Результат виконання цього фрагменту програми буде таким:

a=~~~45~~b=~~0.003

Відмітимо, що на першу змінну А припадає 5 позицій, тому вона доповнилась зліва трьома пропусками, для виведення напису b= відводиться 4 позиції, тому зліва два пропуски, і нарешті, для мінної В відведено 7 позицій (включаючи і десяткову крапку), тому їй передують два пропуски.